Біль України – Чорнобиль.

Є містечко невеличке,

Де над річкою є схил

То Чорнобиль – мертве місто,

України чорний біль.

Чорнобиль… Невеличке поліське містечко. Мальовнича природа, зелені сади, блакитне небо. Мало хто знав про цей куточок землі. А тепер Чорнобиль знають не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Кожного року 26 квітня пам’ять знову і знову повертає нас до страшної Чорнобильської трагедії. Ми згадуємо тих, хто першими вступили в жорстокий, смертельний поєдинок з розбурханою атомною стихією. Це пожежники , які ринули у полум’я – у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті, рятували станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

35 рік відділяє нас від Чорнобильської катастрофи, а той чорний день трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслiдно,  вiн буде завжди об’єднувати всiх одним спогадом, одним сумом, однiєю надiєю.

Висвітленню чорнобильського лиха, проблем охорони природи, заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були присвячені з учнями онлайн: виховні години, бесіди, перегляд художніх та документальних фільмів, відеоматеріали про Чорнобильську трагедію запропоновані класними керівниками  «Чорнобиль не має минулого», «Чорнобиль – рана України»,  «Зона відчуження»,             « Дзвони пам’яті»,  « Таке не повинно повторитися». Учні взяли активну участь в конкурсі малюнків «Біль України – чорнобиль»

26 квітня – День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.