«Афганістан: біль і пам’ять»

З нагоди цієї дати у школі вже пройшов ряд заходів.

З кожним класом проведені виховні години «Крізь пекло афганської війни», «То вічний біль, Афганістан»,  «Неоголошена війна», «Забули б люди назавжди всі війни, але Героїв не забути  нам»

Також у шкільній  бібліотеці оформлено тематичну виставку «Афган – болить в моїй душі», де представлені фотографії, художня література, статті з газет.

«Афганістан: біль і пам’ять» – під такою назвою пройшла лінійка – реквієм для учнів 1 – 11 класів.  Метою якої було нагадати учням про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічних сторінок нашої історії; через поезію і пісню донести до їхніх сердець основну думку: війна – це безумство, це невиправдана жорстокість проти людства. Хвилиною мовчання учні та вчителі вшанували пам’ять про загиблих гайсинчан на тій жорстокій війні.

 Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата приурочена до роковин виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році.

Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.

Афганська війна (1979-1989) була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу та стала однією з вагомих причин його краху.

15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна.

За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600-тисячної армії.

Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули близько 15 тисяч вояків, із них майже 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами.

Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.

На сьогодні в Україні – близько 150 тисяч ветеранів Афганістану. Мало хто з них сподівався, що за 25 років життя на мирній Батьківщині їм ще доведеться на власній землі воювати з завойовником і окупантом – РФ.

Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.

З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників, багато з них, на жаль, загинуло.

У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.