Дитинства остінній дзвінок

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.
Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другий, третій, десятий клас, радіють цьому довгоочікуваному дню. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, підручники, щоденники.
Хтось відправиться подорожувати, хтось проведе літо в селі, але все одно вільним, як травневий вітер. Можна займатися улюбленими справами, не думаючи про час.
Але для деяких закінчення шкільного року пов’язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями… Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді ЗНО.
Цього року Малокомишуваську  ЗОШ І – ІІІ ст. закінчує 6 випускників 11 класу. 7 червня на шкільному подвір’ї відбулася святкова лінійка. Під гучні оплески ведучі свята, запрошують на лінійку випускників 2021 р. із класними керівниками Нестер Л.Г. Усіх присутніх вітає директор школи Тоткал І.І.. Вона вручає, грамоти за участь у різних конкурсах,олімпіадах.

«Дорогі випускники! Ось і настав цей радісний, веселий і водночас сумний день. Сьогодні ви прощаєтесь з рідною школою, затишними класними кімнатами, гомінкими шкільними коридорами, щирими друзями, із своїми мудрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою. Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка в шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є в світі святішого і дорожчого», – побажала Світлана Сергіївна, перша вчителька випускників.

Особливими будуть канікули для учнів 4 класу, адже вони вже не повернуться до своєї першої вчительки .
І ось слово беруть винуватці свята – випускники.
Право дати останній дзвоник надається учню 11 класу – Ушакову Микиті  та учениці 1 класу Панченко Софії.
Останній дзвоник – це старт. Ще не рушив життєвий потяг та пасажири вже вибирають місця… Останній дзвоник – це перше запрошення на головний екзамен -життя. Останній дзвоник – то радісний смуток…